До мене звернувся чоловік. На вечірці він “пожартував”: взяв телефон друга і, щоб розіграти компанію, сховав його у бардачку авто. Через кілька годин “друг” подав заяву про крадіжку. Крадіжка — це кримінальне правопорушення, яке кваліфікується за статтею 185 КК України.
Багато хто думає:
— «Ну я ж не крав назавжди».
— «Та ми ж знайомі, він знав, що я жартую».
— «Нічого не було вартісного».
Але кримінальне право мислить не жартами, а фактами:
- є річ, яка тобі не належить;
- ти заволодів нею без дозволу власника;
- власник не має доступу до речі.
Цього достатньо, щоб вбачати ознаки крадіжки (ст. 185 КК України).
І не має значення:
- повернув ти річ через 5 хвилин чи через день,
- у тебе «не було наміру привласнити»,
- ви друзі, родичі чи колеги тощо.
Кримінальний закон оцінює дію, а не «намір в душі». Оскільки «спроба/замах» чи інші мотиви будуть мати додаткову кваліфікацію…
Саме тому у таких ситуаціях важлива кваліфікація умислу і докази відсутності мети збагачення. Без грамотного захисту — реальний ризик отримати судимість за «жарт».
Що потрібно робити в таких ситуаціях:
- Не давати пояснення самостійно (без адвоката);
2. Навіть одна фраза може змінити кваліфікацію.
3. Відразу звернутись до адвоката.
4. На етапі допиту формуються ключові докази.
5. Зафіксувати обставини події: свідки, листування, відео тощо.
Пам’ятайте:
Кримінальна відповідальність часто починається з «дрібниць». І дуже рідко закінчується «по-дружньому».
|
|
