+380 50 737 97 47
Пункт 5 частини дванадцятої ст. 10 Закону України № 504 «Про відпуски» визначає одиноку матір (батька) як таких, які виховують дитину без батька (матері).
Тлумачення поняття «одинока мати» надане у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами) Згідно з п.9 зазначеної вище постанови одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову, іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Підсумовуючи наведені вище визначення для визнання розлученої жінки одинокою матір’ю, необхідною умовою є самостійне виховання дитини. Факт розлучення не надає автоматично статусу одинокої матері, водночас як і сплата аліментів не свідчить про те, що батько бере участь у вихованні дитини (для такого статусу важлива саме відсутність участі батька у вихованні, а не лише участь в утриманні дитини).
У чинному законодавстві відсутній конкретний перелік документів, які можуть слугувати доказом того, що розлучена жінка виховує дитину самостійно (без батька)
Для жінки, яка виховує дитину без батька, документами для підтвердження статсу одинокої матері можуть бути:
- копія свідоцтва про народження дитини;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
- офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини, зокрема, для прикладу, таким документом, може бути:
— рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав;
— ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача у справi за позовом про стягнення алiментiв;
— акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини;
— довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах) тощо.